|
|
Інклюзивна освітаІнклюзивні групи в закладі дошкільної освіти
Інклюзивна освіта. Умови інклюзивної освіти
ЗАКОН УКРАЇНИ «Про дошкільну освіту» Стаття 12. Типи закладів дошкільної освіти Для задоволення освітніх, соціальних потреб, організації корекційно-розвиткової роботи у складі закладів дошкільної освіти можуть створюватися спеціальні та інклюзивні групи для виховання і навчання дітей з особливими освітніми потребами. Стаття 12. Типи закладів дошкільної освіти Діти з особливими освітніми потребами можуть перебувати до семи (восьми) років у спеціальних закладах дошкільної освіти (групах) та інклюзивних групах закладів дошкільної освіти. Стаття 12. Типи закладів дошкільної освіти У всіх типах закладів дошкільної освіти при реалізації права дітей на дошкільну освіту враховуються особливі освітні потреби у навчанні і вихованні кожної дитини, у тому числі дітей з особливими освітніми потребами відповідно до принципів інклюзивної освіти. Стаття 23. Освітня програма Здобуття дошкільної освіти дітьми, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, здійснюється за окремими програмами і методиками, розробленими на основі Державної базової програми центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Стаття 33. Соціальний захист дітей дошкільного віку Дітям, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, тривалого лікування та реабілітації, гарантовано право на: - відвідування державних і комунальних закладів дошкільної освіти з гнучким режимом роботи та їх утримання у цих закладах за рахунок держави; - отримання психолого-педагогічної допомоги в інклюзивно-ресурсних центрах, що діють відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Стаття 36. Права та обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють - батьки або особи, які їх замінюють, мають право: бути на громадських засадах асистентом дитини з особливими освітніми потребами або визначити особу, яка виконуватиме обов’язки асистента дитини.
Інклюзія — це процес реального включення дітей з особливостями психофізичного розвитку в активне суспільне життя і однаковою мірою необхідна для всіх членів суспільства. Дитина з особливими потребами — це не обділена долею, це, швидше, визначений спосіб життя за обставин, що склалися, який може бути дуже цікавий їй і оточуючим людям, якщо порушення розглядати в рамках соціальної концепції. Тоді головний сенс процесу інклюзії можна позначити так: «Всім тут раді!» Обґрунтування інклюзивної освіти: - Обов’язки щодо прав людини повинні виконуватися для всіх у рівній мірі. - Аналіз інтересів того, що відповідає істинним інтересам кожної дитини, визначає, що насправді є для неї благом. Факти доводять, що інституційна (наприклад, в інтернатах, школах-інтернатах) опіка не завжди відповідає інтересам дітей, котрих опікають. - Соціальні послуги покращуються в результаті того, що стають більш гнучкими та адаптованими. - В тих випадках, де ресурси обмежені, результат може бути досягнутим без додаткових ресурсів, якщо відносини і поведінка учасників підтримує методологію інклюзії. - Інклюзивна освіта, якщо воно засноване на правильних принципах, допомагає попередити дискримінацію у відношенню дітей з особливими освітніми потребами в їх праві бути рівноцінними членами свої товариств та суспільства в цілому.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАКАЗ
06 лютого 2015 року № 104/52 “Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах”
Порядок комплектування інклюзивних груп у закладах дошкільної освіти.
1. Цей Порядок розроблено з метою встановлення єдиних вимог до комплектування iнклюзивних груп у дошкiльних навчальних закладах незалежно вiд пiдпорядкування та форми власностi. 2. Інклюзивнi групи у дошкiльних навчальних закладах створюються для забезпечення умов дiтям з особливими освiтнiми потребами, у тому числi дiтям з iнвалiднiстю, для розвитку та навчання спiльно зi своїми однолiтками. 3. Головна мета створення iнклюзивних груп — задоволення соцiальних та освiтнiх потреб, органiзацiя корекцiйно-розвиткової роботи з дiтьми з особливими освiтнiми потребами, у тому числi з iнвалiднiстю. 4. У своїй роботi дошкiльнi навчальнi заклади, що мають iнклюзивнi групи, керуються Конституцiєю України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими вiдповiдно до Конституцiї та законiв України, актами Кабiнету Мiнiстрiв України, наказами Мiнiстерства освiти i науки України i Мiнiстерства охорони здоров’я України, цим Порядком, власним статутом. 5. Прийом дiтей до iнклюзивних груп здiйснюється керiвником дошкiльного навчального закладу протягом календарного року за наявностi мiсць на пiдставi заяви батькiв або осiб, якi їх замiнюють, медичної довiдки про стан здоров’я дитини з висновком лiкаря, що дитина може вiдвiдувати дошкiльний навчальний заклад, довiдки дiльничного лiкаря про епiдемiологiчне оточення, свiдоцтва про народження. Для дiтей з особливими освiтнiми потребами, у тому числi з iнвалiднiстю, додатково подається висновок психолого-медико-педагогiчної консультацiї, копiя медичного висновку про дитину-iнвалiда вiком до 18 рокiв (наданої лiкарсько-консультативною комiсiєю) або копiя посвiдчення особи, яка одержує державну соцiальну допомогу, вiдповiдно до Закону України «Про державну соцiальну допомогу iнвалiдам з дитинства та дiтям-iнвалiдам», копiя iндивiдуальної програми реабiлiтацiї дитини-iнвалiда, направлення мiсцевого органу управлiння освiтою. 6. До iнклюзивних груп зараховуються дiти з особливими освiтнiми потребами, у тому числi з iнвалiднiстю, якi за висновком лiкарсько-консультативної комiсiї можуть вiдвiдувати дошкiльнi навчальнi заклади. 7. Дiти з тяжкими порушеннями опорно-рухового апарату, якi самостiйно не пересуваються i потребують iндивiдуального догляду, зараховуються до iнклюзивних груп при забезпеченнi постiйного супроводу асистентом дитини. 8. Наповнюванiсть iнклюзивної групи в дошкiльному навчальному закладi становить до 15 осiб, з них — 1–3 дитини з особливими освiтнiми потребами, у тому числi з iнвалiднiстю. 9. Дiти з особливими освiтнiми потребами, у тому числi з iнвалiднiстю, можуть перебувати в iнклюзивнiй групi дошкiльного навчального закладу до 7 (8) рокiв вiдповiдно до висновку психолого-медико-педагогiчної консультацiї залежно вiд рiвня та ступеня порушення. 10. Протипоказаннями для прийому дiтей до iнклюзивних груп дошкiльних навчальних закладiв є:
11. Якщо в перiод перебування в iнклюзивнiй групi дошкiльного навчального закладу у дитини з особливими освiтнiми потребами, у тому числi з iнвалiднiстю, буде проявлятись неконтрольована поведiнка, що може загрожувати її життю i здоров’ю або членiв дитячого колективу, то за рiшенням педагогiчної ради така дитина направляється для додаткового обстеження до психолого-медико-педагогiчної консультацiї для вирiшення питання щодо подальшого перебування в iнклюзивнiй групi. 12. Медичне обслуговування дiтей в iнклюзивнiй групi дошкiльного навчального закладу забезпечується медичними працiвниками цього закладу вiдповiдно до затверджених штатних нормативiв та посадових обов’язкiв.
Джерело: ПЕДРАДА. ПОРТАЛ ОСВІТЯН УКРАЇНИ - http://pedrada.com.ua/regulations/2340/2585/2586/434818/ Комунальна установа "Інклюзивно-ресурсний центр" працює у м. Бахмут На підтримку ініціативи Марини Порошенко щодо супроводу дітей з особливими освітніми потребами у м. Бахмут у жовтні 2018 року розпочала роботу комунальна установа «Інклюзивно-ресурсний центр м. Бахмут». Центр оснащено сучасними меблями та спеціалізованим обладнанням, що забезпечить комфортні умови для надання корекційних послуг дітям з особливими освітніми потребами з 2 до 18 років. Завданням центру є проведення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дітей, надання консультативної допомоги педагогам та батькам по роботі з дітьми, адміністрації закладів освіти щодо впровадження інклюзивного навчання в місті. Інклюзивно-ресурсний центр розташовано за адресою: вул. Горбатова, 57, м. Бахмут, тел. (0627) 48-29-29. Пам'ятка для батьків "Як грати з аутичними дітьми"
Пам'ятка для батьків "Про спілкування з дитиною—аутистом"
Основне завдання батьків дитини з аутизмом - принцип систематичності і послідовності. Ця робота поєднує в собі навчання і психотерапію, відбувається створення в сім'ї терапевтичної ситуації. В ході роботи батьки отримують від педагога поради щодо поводження з дитиною в різноманітних важких ситуаціях: як навчити його застібати гудзики, як подолати страх перед стрижкою, як вести себе з ним на вулиці і т. п. Ваша допомога дитині максимальна, якщо ваше ставлення до нього гнучко. Це означає, що Ви допомагаєте йому тоді, коли він потребує вашої допомоги, і що ваша допомога не більше і не менше тієї, яка потрібна дитині. Ваша допомога не повинна цілком підміняти дій дитини. Не робіть за нього, але робіть разом з ним. Якщо, наприклад, він не вміє тримати ложку, встаньте ззаду нього, візьміть його руку в свою і підведіть до ложки, допоможіть правильно її взяти, своєю рукою рухайте його руку з ложкою, здійснюючи потрібні дії. Ви повторите це може бути багато разів, перш ніж відчуєте, що дитина починає діяти правильно сам. Буде дуже добре, якщо ви зумієте вимагати від дитини виконання того, що він вміє робити. Ваше знання дитини допоможе вам визначити, що дитина робить добре, що він тільки починає освоювати, а що - не вміє зовсім. У першому випадку ви похвалите або зажадаєте, у другому - прийдете на допомогу, в третьому - будете уникати непосильних поки для дитини вимог, у відповідь на які він може збуджуватися і ще більше відгороджуватися від вас. Добре, якщо ви берете до уваги не тільки те, чого ви хочете досягти у дитини, але і існуючі зараз проблеми. Мірою успішності нашої роботи буде не наближення дитини до ідеалу, а подолання ще існуючих труднощів. Це забезпечить дитині найкращу підтримку. Він потребує заохочення правильної поведінки. Ваше невдоволення валить його в розгубленість і доречно лише тоді, коли дитина не користується добре сформованими у нього навичками. Дитині важко правильно орієнтуватися в навколишньому, і ми повинні допомогти йому робити це легше і краще. Спілкуючись з дитиною, необхідно переконатися в тому, що ви опинилися в сфері його уваги, що він помітив вас і хоч трохи готовий до контакту з вами. Ви можете звернутися до нього кілька разів, перш ніж він зверне на вас увагу. Не гнівайтесь при цьому на дитину. Ваше спілкування з дитиною не повинно бути настирливим, не слід віддавати весь свій час занять з дитиною - це утомливо і для вас і для нього. Важливо, щоб дитина відчувала ваше доброзичливе і спокійне присутність, вашу готовність прийти на допомогу. Часто для цього достатньо просто бути поруч з дитиною, час від часу доторкатися до нього, брати його на руки, іноді звертатися до нього або просто дати йому в руки який-небудь предмет, знайомий як ваш, як частина вас - окуляри, олівець і т.д. якщо дитина недостатньо контактний з вами, така ваша поведінка дасть йому можливість розширювати і поглиблювати контакт. Якщо ж він не може обходитися без вас, не відпускає вас від себе - це дасть йому можливість поступово звикнути до того, що ви не зникаєте зовсім, і вести себе більш самостійно спочатку при вас, а потім і без вас. Дитина краще і довше утримується біля дорослого, якщо той не демонструє надмірного інтересу до нього, а обмежується спокійним поглядом на дитину при нейтральному вираженні обличчя і не спонукає дитину дивитися собі в обличчя. Багато особливостей дитини лякають або бентежать вас, і може виникнути прагнення боротися з ними. Однак краще, щоб дитина не відчувала вашої роздратованості його поведінкою. Наприклад, він часто крутить щось перед очима або розгойдується. Чи слід щоразу переривати ці дії і як це робити? - Окрики, заборони і покарання ризикують перетворитися на виснажливу для вас і дитини війну. Ці заняття приємні Йому, вони доставляють йому враження, які він недоотримує звичайними способами. Найкраще, якщо дитина зможе відчути, що приємне для нього не є неприємним для вас. Можна дозволити йому деякий час вертіти предмет або розгойдуватися при вас, а потім відвернути його тим способом, який - ви впевнені - зацікавить його. Можна запропонувати дитині ті ігри і заняття, які включають його ритуальні дії, але в прийнятному і обмеженій кількості. Можна, наприклад, покачати його на гойдалках, дати йому крутити ручку швейної машини, коли ви шиєте, попросити його дати вам що-небудь і т.д. не слід постійно користуватися одними і тими ж способами відволікання, щоб вони самі не закріпилися як монотонні звички. Якщо дитина любить грати з водою, ви можете в таких іграх допомогти йому навчитися митися, чистити зуби, мити посуд, поливати квіти і т. д. Не слід прощати будь-яку небажану поведінку, наприклад агресію на адресу інших дітей, віднімання іграшок. Ваш протест допоможе дитині освоїти поняття "моє» і «чуже», «можна» і "не можна" і сприятиме зменшенню подібних труднощів у майбутньому. Добре, якщо ви можете відразу або незабаром в грі або на прикладі показати бажане для вас поведінку в викликала ваші протести ситуації. Ваша дитина своєрідно користується мовою. Тому краще говорити з ним в зрозумілій для нього манері, не вживаючи довгих, складних і незрозумілих слів і фраз. Одні діти їх не розуміють, інші, мало розуміючи, миттєво запам'ятовують і потім довго і недоречно повторюють. Багато дітей називають себе "ти», «він» або ім'ям, яким його звуть дорослі, а інших людей" я " або ніяк взагалі. Це означає, що дитина ще не зумів досить виділити себе з навколишнього світу. Добре, якщо ви не наполягаєте на вживанні слова «я», а допомагаєте освоїти поняття «він», «вона», «вони» і правильно їх використовувати. Ви говорите дитині: "Це дядько. Він сів у трамвай " та інші фрази, що описують те, що дитина зараз бачить. З часом ви помітите, що ваші нагадування про правильне вживання слова " я " все більш і більш ефективні. Іноді дитина в стані роздратування як би на зло Вам повертається до неправильного користування займенниками. Не треба бентежитися цим. Ці епізоди будуть все рідше в міру продовження вашої допомоги. Використовуйте будь-яку можливість для залучення дитини до посильної участі в справах сім'ї. Це може бути допомога в накриванні столу, прохання передати що-небудь за столом і т.д. навіть якщо ця допомога невелика, вона корисна для розвитку дитини. Деякі використовують, наприклад, столову клейонку з намальованими на ній столовими предметами - це допомагає дитині знайти місце для тарілки, виделки, ложки. Такий принцип допомоги дитині може бути використаний і ширше. Корисні м'які коментарі: "зараз ти одягнеш пальто..., ти будеш їсти..., ти йдеш по траві» і т.д. вони можуть випереджати або супроводжувати дії дитини, але вони не повинні бути наказами. Нерідко потрібно показати дитині дію, яке ви від нього чекаєте, - помахати рукою при прощанні, правильно взяти олівець. Іноді така дія доводиться виконати разом з дитиною. Ви помічаєте, що слова, дії дуже легко «застряють» у дитини і потім довго повторюються. Тому те, чому ви його вчите, і те, що ви йому показуєте або робите разом, повинно мати закінчений і правильний вигляд, щоб потім не переробляти невірні і незавершені навички. Така переробка завжди важка якщо взагалі можлива. |
