Сторінка медичної сестри

Значення профілактичних щеплень для дітей

Профілактичні щеплення – медичні процедури, мета яких вироблення в організмі імунітету проти певних інфекційних захворювань.
Профілактичні щеплення проводять згідно з наказом МОЗ України від 16.09.2011р. № 595 «Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів». Щепленню підлягають усі новонароджені та діти, які не мають до цього протипоказань.
Туберкульоз є одним із найпоширеніших інфекційних захворювань у світі. Воно передається через хвору людину чи тварину, які виділяють збудник з харкотинням, сечею, калом, слиною, молоком або сльозами. Туберкульоз уражає людей з послабленою імунною системою. До такої категорії людей, відносяться і новонароджені.
Вакцинація від туберкульозу проводиться БЦЖ – вакциною на 3-5-ту добу життя дитини. Для вакцинації недоношених дітей з масою тіла ~ 2000г. застосовується вакцина із зменшеним вмістом антигену БЦЖ-М. Діти, які не були щеплені в пологовому будинку підлягають обов’язковій вакцинації БЦЖ в поліклініці до 2-х місячного віку. Після 2-х місячного віку, перед введенням вакцини – БЦЖ, дитині слід провести пробу Манту. Щеплення проводиться при негативному результаті проби.
Проба Манту застосовується систематично раз на рік, для всіх дітей з 12-ти місячного віку з метою раннього виявлення туберкульозу.
Гепатит В – інфекційне захворювання організму, з переважним ураженням печінки та її тяжкими ускладненнями, як цироз та рак печінки. Передається через інфіковану кров від матері до дитини, материнське молоко, слину, сльози, піт, лімфу, ножиці, манікюрні та педікюрні набори, зубні щітки, соски та інше. Щоб уберегти себе і своїх дітей від зараження, важливим засобом профілактики є щеплення, яке можна розпочати в будь якому віці, двічі з інтервалом у 1 місяць і третє через 5 місяців.
Дифтерія – гостре інфекційне захворювання, що схильне до епідемічного поширення з повітряно-крапельним механізмом передачі. Збудник дифтерії виділяє токсин, який руйнує оболонку нервових волокон, пошкоджує еритроцити, та зупиняє клітинне дихання. Тому перебіг інфекції дуже тяжкий з ураженням дихальної, нервової, серцево-судинної систем, нирок та наднирників. Утворюються нальоти на мигдаликах, які швидко перетворюються в щільнні та міцно фіксовані фибринозні плівки, характерна тенденція до їх поширення, прогресує набряк мигдаликів, м’яких тканин рото глотки, підшкірної клітковини.
Не менш небезпечним захворюванням для дітей є кашлюк, його збудник поширюється при кашлі та чиханні. Кашлюк викликає довготривалі напади кашлю, може викликати зупинку дихання, ушкодження мозку та призвести до смерті. До 80% захворювань припадає на дітей, віком до 5 років. Чим менший вік дитини, тим важчий перебіг захворювання.
Граючись на подвір’ї, на дитячому майданчику, купаючись в річці, діти можуть отримати травму, це є прямою загрозою інфікування правцем.
Правець – інфекційне захворювання, яке проявляється судомами жувальної мускулатури, коли дитині важко відкривати рот, відмічається біль при прийомі їжі та розмові. Судоми швидко розповсюджуються на м’язи обличчя, шиї, спини, живота, рук, ніг, вражають дихальну мускулатуру, що веде до асфіксії та смерті. У новонароджених правець виникає при занесенні збудника через пуповинну рану.
Щеплення для профілактики дифтерії, правця та кашлюку проводиться за віком: І-ше щеплення у 3 місяці, ІІ-ге щеплення – у 4 місяці, ІІІ-тє щеплення – у 5 місяців, та ІV-те щеплення – у 18 місяців. Інтервал між І-им, ІІ-им, ІІІ-ім щепленням становить 1 місяць, інтервал між ІІІ-ім і ІV-им щепленням повинен становити 12 місяців. Для вакцинації дітей використовують вакцину як з ацелюлярним (АаКДП) так і цільноклітинним (АКДП) коклюшним компонентом.
Поліомієліт – інфекційне захворювання, на яке найчастіше хворіють діти до 3-х років, але від нього не застраховані навіть дорослі. Воно починається гостро, з підвищення температури тіла, через деякий час розвивається в’ялий параліч, який має завжди незворотній процес. Єдиним засобом захисту є вакцинація.
Для профілактики поліомієліту застосовують для перших двох щеплень в 3 та 4 місяці інактивовану вакцину (І ПВ). Для ІІІ щеплення поліомієліту (5 місяців) та ІV-го (18 місяців) застосовується оральна жива вакцина (ОПВ) за відсутності протипоказань. Якщо за станом здоров’я дітям протипоказано введення оральної поліомієлітної вакцини (ОПВ) щеплення проводять виключно (І ПВ) вакциною. Вакцинація (І ПВ) може бути застосована для 3-4 щеплення, як окремо так і в складі комбінованих вакцин.
Дуже небезпечною для дітей до 5 років є гемофільна (ХІБ) інфекція. Вона є причиною гострих респіраторних захворювань, тяжких запалень легень, гнійних менінгітів, отитів, які мають важкий перебіг і ведуть до інвалідності або летальності. ХІБ-інфекція діагностується та лікується дуже складно. Єдиним засобом профілактики гемофільної інфекції є вакцинація, яка може проводитись моновакцинами та комбінованими вакцинами, що містять ХІБ-компонент. Щеплення слід проводити в 3, 4 та 18 місяців разом з вакцинами АКДП та поліомієліту.
Проти кору, епідпаротиту, червінки (краснухи) щеплення проводять в 12 місяців.
Кір, епідемічний паротит – інфекційні хвороби, які небезпечні своїми ускладненнями, а саме: коровий ларингіт (втрата голосу), корова пневмонія, отит (втрата слуху). Дуже небезпечне ускладнення, яке веде до інвалідності або смерті – коровий енцефаліт.
Свинка (епідемічний паротит) – захворювання, що дає ускладнення з боку центральної нервової системи, запалення головного та спинного мозку (менінгіти), статевих органів: у хлопчиків – орхіти, що стають причиною безпліддя, та запалення підшлункової залози, що часто є причиною виникнення цукрового діабету.
Червінка (краснуха) дуже небезпечна для вагітних, які захворіли в перші 3 місяці вагітності. Такі жінки можуть народити дитину з тяжкими вродженими вадами розвитку: вродженими вадами серця, нирок, глухота, сліпота.
Недостатнє охоплення щепленням, порушення графіку імунізації, несвоєчасна вакцинація у дітей в епідемічних вогнищах, приводить до розповсюдження вище згаданих інфекційних захворювань. Головне завдання імунізації – створення колективного імунітету, тобто щеплених дітей повинно бути 98%, то тоді можна говорити про імунний прошарок (захист) від інфекцій, або груповий імунітет.
Тривалість вироблення імунітету від інфекційних захворювань враховується при встановленні термінів повторного щеплення – ревакцинації. Щоб забезпечити досить високий імунітет, що оберігає від зараження, щеплення необхідно систематично проводити через певні інтервали часу.
При порушенні календаря щеплення, для вирішення індивідуального календаря щеплень, батькам дітей слід звернутися до дільничного педіатра чи лікаря-імунолога.
Щеплення не лише захищає від зараження, але також є істинним чинником в протиепідемічній боротьбі з інфекційними захворюваннями.

А як миєте руки ви?

Як обробляти руки спиртовмісним антисептиком

Як дбати про гігієну мобільного телефону

Коронавірусу боятися (не) треба

Хто він

Поняття «коронавірус» не конкретизує новий вид, а об’єднує групу хоч і споріднених, але різних вірусів. Вони мають високу частоту мутацій і швидко змінюються. Ними можуть інфікуватися як тварини, так і люди.

Разом із новим штамом, що наразі активно поширюється в Китаї та інших країнах, уже налічують 40 коронавірусів. Сім із них спричиняють захворювання в людини — від гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ) до тяжких станів. Зокрема, MERS-CoV спричиняє близькосхідний респіраторний синдром, а SARS-CoV — тяжкий гострий респіраторний синдром.

Штам коронавірусу, що спричинив спалах епідемії, — новий. Раніше його не виявляли в людей.

Хоч про новий штам коронавірусу заговорили в 2020-му, та перших інфікованих зареєстрували в останній день 2019-го. Саме тому в його назві фігурує цифра 19.

Лікарі-епідеміологи припускають, що вперше люди інфікувалися ним від тварин. Відбулося це, коли вони відвідували оптовий базар морепродуктів й екзотичних тварин Хайнань, що в м. Ухань, провінція Хубей, Китай.

Як передається

Зазвичай коронавірус передається від інфікованої чи хворої людини здоровій і потрапляє їй на слизові оболонки носа, рота, очей. Відбувається це трьома шляхами.

Контактний шлях передачі коронавірусу переважає над краплинним і повітряним. Людина інфікується через предмети, що контаміновані виділеннями з дихальних шляхів хворого, — хустинки, рукавиці; руки; дотики до тварин, м’яса, риби; дверних ручок, поручнів тощо.

Також коронавірус передається під час тісного контакту з його носієм через слиз, слину під час чхання, кашлю чи розмови, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Тісним контактом вважають відстань до 1 м. Це означає, що миття рук, «кашлевий етикет», обробка поверхонь дезінфекційними засобами, захист очей, маска на обличчі знижують ризик інфікуватися.

Повітряний шлях передачі не характерний для коронавірусів, хоч і можливий за певних умов. Наприклад, під час процедур з утворенням аерозолю. До таких належать лише медичні процедури — бронхоскопія, інтубація трахеї, санація трахеобронхіального дерева у хворого, що перебуває на штучній вентиляції легень, тощо. Тому для більшості населення такий шлях не страшний.

Які симптоми має

Інфікована людина може мати помірні чи виражені перші симптоми захворювання:

підвищену температуру тіла;
біль у горлі;
млявість;
головний біль;
задуху;
раптовий кашель;
нежить.

Симптоми розвиваються стрімко й варіюються. За тяжкого перебігу вони можуть прогресувати до поліорганної недостатності чи зупинки серця.

Головний підступ коронавірусу в тому, що симптоми складно відрізнити від проявів грипу чи ГРВІ. А специфічних коронавірус не має.

Як діагностувати та лікувати

Через схожість із грипом і ГРВІ діагностувати коронавірус лише за симптомами складно. Тому ВООЗ принагідно рекомендує звертатися в заклади охорони здоров’я за перших проявів ГРВІ, грипу чи пневмонії. А ще — перед візитом спочатку відповісти собі, а потім і лікарю на запитання:

чи контактували з людиною із симптомами ГРВІ;
подорожували протягом 14 днів до перших проявів захворювання;
спілкувалися з людиною, яка нещодавно повернулася з Китаю.

Аби підтвердити чи спростувати діагноз, лікар призначить лабораторні дослідження. В Україні вони вже є.

Лікарі застерігають населення не користуватися сумнівними методами, що не захищають від інфікування новим штамом коронавірусу, і можуть лише зашкодити. Це, зокрема, неконтрольоване вживання вітаміну С, надягання одразу кількох масок, самолікування антибіотиками, куріння тощо.

РЕЖИМ ХАРЧУВАННЯ ДИТИНИ ВДОМА

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:
- перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;
- під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;
- після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Якщо дитина харчується у дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Формуйте у дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати у дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у авколишньому світі:
- привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);
- виховувати слухняність, пошану до дорослих;
- заохочувати висловлювати прохання;
- навчати словам ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.

ЯК ЗАПОБІГТИ ХАРЧОВИМ ОТРУЄННЯМ

Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:

- Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.

- Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.

- Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.

- Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.

- Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.

- Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».

- Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.

- Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.

- Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.

- Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).

- Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.

КОЛИ РОЗПОЧАТИ ПРИВЧАТИ МАЛЮКА ЧИСТИТИ ЗУБИ?

Між півтора та двома роками. Більшість дітей потребує допомоги до років п'яти-шести і контролю років до семи-восьми.

Ваша участь:
-Дозвольте дитині самій вибрати свою першу зубну щітку під час спільного відвідання крамниці. Вирушайте саме за цією покупкою, і малий сприйме її як важливу подію.
-Ще напередодні дайте дитині змогу регулярно спостерігати за старшими членами родини під час чищення зубів, щоб вона забажала спробувати зробити це й собі.
-Спочатку почистіть їй зуби самі — нехай запам'ятає це відчуття.
-Кілька днів перед тим почніть вчити дитину полоскати рота. Доки вона не навчиться випльовувати всю воду, не ковтаючи, не починайте користуватися зубною щіткою.
-Перший урок чищення зубів найліпше проводити мокрою щіткою без пасти. Щітка має бути м'яка — це особливо важливо. Жорстка щітка може викликати болючі відчуття в яснах, і малюк не захоче вчитися далі.
-Вкладіть щітку дитині в ручку, обхопіть її своєю рукою і починайте разом. Спочатку вгору-вниз. Потім з боку в бік. Далі треба виполоскати рота й виплюнути воду. Більшості дітей ця процедура видається приємною і цікавою, тому намагайтеся, аби не змінилося таке ставлення до неї.

ДІАГНОСТИКА ПОРУШЕНЬ

ПОСТАВИ І СКОЛІОЗІВ У ДОШКІЛЬНИКІВ

Постава – це положення, в якому людина стоячи, сидячи або лежачи утримує своє тіло. Правильна постава зазвичай свідчить про хороше здоров’я і високу фізичну активність людини. Діти з правильною поставою добре розвиваються як фізично, так і психічно, рухаються легко та вільно, їхні внутрішні органи перебувають у правильному фізіологічному положенні і працюють в оптимальному режимі. Як правило, такі діти активні, рідко хворіють. Якщо ж спина викривлена, то затискаються нервові закінчення, що може викликати головний біль, порушення кровообігу, болі у шиї та багато інших неприємних симптомів. І це не дивно, адже правильна постава виконує багато функцій, і її викривлення призводить до погіршення загального стану організму. Порушення постави, сколіози впливають на розвиток і функціонування серця, легенів, вегетативної нервової системи, печінки, нирок, кістково-м’язового апарату. До 90% дітей шкільного віку мають різні функціональні та органічні порушення постави. Такі діти швидко втомлюються, у них нестійка увага, рухи недостатньо координовані, вони менш рухливі. Діти частіше хворіють на респіраторні, інфекційні захворювання. Вчителі часто звільняються таких дітей від занять фізкультурою, а малорухливий спосіб життя призводить до поглиблення цієї проблеми.

Візуальна діагностика

Тому дуже важливо вчасно помітити порушення постави у дитини. З цією метою варто систематично проводити профілактичні огляди дітей дошкільного віку. Є декілька ознак, за якими можна протестувати дитину в домашніх умовах або в умовах дошкільного навчального закладу щодо порушень постави та сколіозу: - уважно огляньте дитину щодо того, чи є у неї видимі деформації скелета; - огляньте спину у двох положеннях: коли дитина лежить, спина рівна, а коли встає – викривлена, або одне плече нижче за інше; - погляньте на дитину у положенні стоячи - чи однакові праве і ліве «віконця» (відстань від опущеної вздовж тулуба руки до самого тулуба); - знайдіть у основі шиї сьомий шийний хребець (він виступає найбільше). Візьміть висок (довгу нитку з прив’язаним до неї вантажником) і, поклавши його до сьомого хребця, перевірте: якщо нитка і далі між сідничними складками – все гаразд. Якщо є деформація, нитка, як правило, проходить поза сідничними складками; - попросіть дитину нахилитися вниз і подивіться ззаду на спину, чи не виступає одна з лопаток і чи не формується реберний горб. Якщо ви помітили одну з описаних вище ознак неправильної постави, рекомендуємо звернутися до спеціаліста для більш детального огляду. Адже для своєчасного виявлення сколіозів і порушень по стави велике значення має якісне професійне обстеження.

ПОПЕРЕДЖАЄМО ТРАВМИ ДИТИНИ

Процес пізнання світу нескінченний. А ось форми пізнавального процесу змінюються рік за роком.

Усім відома звичка малят все тягти до рота. З погляду дорослого — цілковита дурість. З погляду маленької людини — необхідність. Як ще дізнатися, що перед тобою, коли досвіду так мало?

От маленькі дослідники і «випробовують на зуб» все, що попадеться на очі. Добре, якщо предмет досить великий. Але якщо мова йде про який-небудь дріб’язок, на кшталт монетки або камінчика, питання стає серйозним. Отут батьківська неуважність може спричинити у подальшому великі проблеми. Навіть такий «антигуманний» засіб як гірчиця, розмазана на дитячих пальчиках, не допоможе.

До трьох років маля ще не уявляє, у чому криється небезпека. Бере в рот усе, що попадеться на підлозі, гризе книги, рве шпалери, тягнеться до електричних розеток і щиро дивується коли дорослі раптом починають лаятися.

Добре, якщо авторитет батьків в очах малюка настільки великий, що слова дійдуть до його свідомості. Частіше буває навпаки, і криком тут не допоможеш.

Тож треба бути уважними, стежити за дитиною й вчасно відволікати її від небезпечних занять. Чим саме? Наприклад, більшими (незручними для проковтування) чистими іграшками в руках. Якщо вже гризе, нехай шкода від цього буде мінімальною.

Нарешті, до того моменту, коли маля почне повзати, можна (і навіть потрібно) підготуватися заздалегідь. Підтримуйте чистоту підлоги, не залишайте на ній нічого, що може схопити дитина. Подивіться навколо себе, подумки уявіть до чого він може дотягтися і як зробити так, щоб цього не відбулося.

Можливо, Ви просто не уявляєте чим загрожує неуважність? Горошина, що потрапила у верхні дихальні шляхи і пройшла до голосових зв’язок — це вірна смерть. Вона здатна перекрити бронхи і легені перестануть працювати. Якщо предмет більш дрібний і проходить далі, з’являється шанс на порятунок, але необхідна операція. Не намагайтеся себе заспокоїти тим, що діти споконвіку все тягнуть до рота.

Звичайно, від нещасних випадків ніхто не застрахований. Якщо раптом дитині в ніс потрапив сторонній предмет — негайно везіть малюка в лікарню, у медиків є спеціальний інструмент. Не намагайтеся самостійно дістати предмет, що перешкоджає диханню. Імовірність того, що замість допомоги ви проштовхнете її ще глибше, дуже велика. Тож до втручання лікарів просто затисніть носик маляти: нехай дитина дихає ротиком.

Якщо у дитини рясне слиновиділення, вона надривно кашляє, не їсть і не п’є — швидше за все, вона щось проковтнула. Не чекайте, негайно викликайте швидку.

Менш небезпечними є дрібні предмети, які потрапляють у вуха. Таке теж трапляється. Симптоми в цьому випадку — неприємний запах з вушних раковин і гнійний отит (запалення й утворення гною). Без медичної допомоги тут не обійтися.

Законодавці багатьох країн розглядають батьківське недбальство, як карний злочин. Наприклад, у Бельгії або Німеччині недбайливі татусі та мами можуть бути позбавлені волі на кілька років, якщо травми, отримані дитиною, або їх наслідки виявилися серйозними.

Наше законодавство більш м’яке. Але справа навіть не в цьому. Виявивши елементарну увагу й турботу, Ви не тільки виростите здоровішу людину, але й убережете себе від стресів і переживань.

Будьте уважні, адже діти — найголовніше у нашому житті!